cache

Запис cache спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

Таня-Марія Литвинюк – і у цій безкінечній тисняві…

Запис cache спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

вбережи мене Боже від заздрості і від злості
заплітай мені рими у вірші і сни у волосся
подаруй мені Боже жменьку своєї милості
так щоб все найчорніше разом з дощами змилося

так щоб я розливалася сміхом безмежно щирим
не боялася чорних котів і людей фальшивих
забувала образи всі що під шкіру в’їлися
так щоб кожного ранку світло в мені роїлося

а коли буде темно і тісно і перемішано
подаруй мені Господи щастя пізнати сильнішого
так щоб контури тільки і більше причин для радості
подаруй мені Господи щастя із ним до старості

автор: Таня-Марія Литвинюк

Запис Таня-Марія Литвинюк – і у цій безкінечній тисняві… спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

автор: Галина Крук

Запис Галина Крук – Колись тобі привиділась ріка… спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

ні перетнутися, ні втнути силоміць
три місяці в ряду останніх місць

і так – до місяців трьох пар зимових мешт
ремонтів на Франка і проїзних без решт
до паралелей простирадл і вікон
з одного віку – до нового віку
немов на потім або навмання

де нерозмінним є лише ім’я
рух стрілки компаса і рух за рухом сонця
понад розбитим морем в ополонці
жаринками сердечників й сердець
поки весь рік не зійде нанівець

усе це – календар без права перездач
п’ять ліній між стовпів електропередач

автор: Ольга Перехрест

Запис Ольга Перехрест – Три місяці самих осінніх пальт… спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

В серпні не буде провини й страху,
буде так, як буває в серпні –
в повітрі просторо, ніби в майстерні,
тьма, як звір, добирає вагу.

Буде так: вода річкова –
чорна, наче мокре вугілля,
прокачує тишу, й найменші зусилля
твої перетворюються на слова.

І говориш, і стережеш,
борониш слів темне звучання.
Місяць невидимого втручання.
Місяць відваги й перейдених меж.

Місяць, коли постають дими,
поєднуючи небеса і води
духом стиглості і свободи,
духом перших ознак зими.

Коли слова з серпневих багать,
з рік, що прорізають поверхню
торкають тебе – натруджено, зверхньо,
разом із тобою горять, горять.

Місяць, коли виростають вогні.
Місяць, коли нагріваються стебла.
Рука її – ще по-літньому тепла.
Пісок збивається на мілині.

автор: Сергій Жадан

Запис Сергій Жадан – Серпень – місяць, в якому помреш… спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

Він хоче її як жінку, як воду, але
боїться цієї прозорості, легкості, щирості,
боїться її зруйнувати чи вразити чимось,
і вчинки його не виказують головне.

Він звик до грубіших матерій. Тому коли
вона посміхається, він опускає обличчя.
І він би за нею пішов, та вона не кличе,
і він видихає: «Пливи, моя рибо, пливи…»

Між ними свобода, між ними така глибина,
що тільки молитись, мовчати, стояти у тиші.
Вона би його прийняла, але й він не кличе.
І їй залишається тільки вокзал залізничний

і далі пливти по морю, якого нема.

автор: Таня-Марія Литвинюк

Запис Таня-Марія Литвинюк – Він хоче її як жінку спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

Розмова у диму, немов ікона –
В тих сповідях тебе рятує знов
Раптова, чорна трубка телефонна,
Таких же вимагаючи розмов.

Так, ніби захищаєшся… Навіщо?
Вкрай сміхотворна кожна із атак.
І розійдуться гості опівнічні.
І тиша буде. І напишеш так:

Дивись на мене. Говори до мене
З нічної тьми, з опівнічної тьми,
Бо це століття не таке й шалене,
Якщо ховає прірву між людьми…

автор: Василь Герасим’юк

Запис Василь Герасим’юк – І строфи переставиш, як валізи… спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

Ніби вилітаючи з країв,
де було захолодно й затісно,
входить поночі в порожнє місто,
кинуте надвечір без боїв.

І вона говорить:
«Не дивись».
І тримаєш марну обіцянку.
І розплющиш очі на світанку,
і побачиш. Вперше. Як колись.

Все як вперше – плетиво слідів,
теплий галас на подвір’ї школи.
Ніби і не знав її ніколи.
Ніби і не бачив цих снігів.

Ніби ночі точені ножі
не тримав, затиснувши, в долонях.
Сніг до ранку ляже на кордонах.
Сніг окреслить межі й рубежі.

Ніби він з її найбільших див –
сніг, що захлинається і дише.
Ніби і не знав її раніше,
не тримав,
не бачив,
не любив.

автор: Сергій Жадан

Запис Сергій Жадан – Ніби і не знав її. спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

Сомнамбулами бродять щонаймертві.
І так їм хочеться межи чужих кісток
свій непомітний віднайти куток,
щоб там боятись смерті.

автор: Василь Стус

Запис Василь Стус – Живі – у домовині. Мертві – ні… спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

Лиш як впаде з очей мана-полуда,
Як совість осміє нас і освище, –
Побачим раптом, що у люстрах наших люди,
До котрих ми не доросли ще.

автор: Грицько Чубай

Запис Шляхи до пізнання себе важкі спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

Чому ти знову
Повідаєш історію про дим
Який вертається до свого вогнища
Начебто знову хоче стати полум’ям

Я прокидаюсь опівночі
Щоб засвітити свічку забуття
Траву із ночі зву
До свічки тої кажу

Траво травице
Будь зеленою
Най буде все як є…

Зорю померлу
Зву із ночі темної кажу
Нетреба зоре не спалахуй
Най буде все як є

А той літак
Вже невмолимо близько
А ти усміхнена вже сходиш трапом
Щоб загасити свічку

автор: Грицько Чубай

Запис Грицько Чубай – Чому ж тепер ти знову прилітаєш… спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

Не тому, що в таких спідницях
вже ніхто не ходить,
навіть в іншій –
ти не будеш бігти
назустріч.

автор: Роман Садловський

Запис Роман Садловський – Ніколи вже не бігтимеш… спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

автор: Грицько Чубай

Запис Грицько Чубай – Вікна… спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

Коли ти говориш, я чую не голос, а шелест –
повітря від нього береться тонкою синявою…
Якщо ти готовий вирушити у березень,
то неси її –

всю свою волю, затиснуту в кулаці,
зовнішню темряву, внутрішню порожнечу.
Тільки той потрапляє без промаху в будь-яку ціль,
хто вчиться стріляти увечері.

Зберися докупи. Нехай це, можливо, й непросто –
позбутися давніх болячок, страхів і провин.
Та коли ти впадаєш у ступор і дивишся в простір,
вихід – один:

припинити дивитись, почати нарешті бачити –
як день поступово змінюється ніччю,
як те, що раніше мало вагу і значення,
стає вічністю,

як дощ переходить у перший прозорий сніг,
як звільняється з-під льодової кори земля,
як синиця, яку ти так довго носив у руці,
перетворюється в журавля.

як роса випадає на перший тонкий підсніжник,
як виходять на світло кільця виткої трави…
І як той, хто так довго боявся жити по-іншому,
каже тобі: “Живи!”

автор: Іолана Тимочко

Запис Іолана Тимочко – [У березень.] спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

пройшов би потойбіч зими,
вийшов би поміж димів,
заговорив би серце пітьми,
якби говорити вмів.

Але в цих снігах
горло п’є німоту,
і голос зривається, ніби птах,
що замерз на льоту.

Не переназвеш слова,
не перечекаєш час,
віра наша доти жива,
доки стосується нас.

Тримайся, тримайся руки,
ступай слід у слід,
доки холодні січневі зірки
обвалюються на Схід,

доки тепло полів
здіймається догори.
Нічого не чути. Немає слів.
Говори,
говори.

автор: Сергій Жадан

Запис Сергій Жадан – Заходь за мною в сніг спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

І ось він мені говорив: інститут церкви
поєднує нас усіх подібно до цегли,
випалює нас у вогні, скріплює нас для грунтовки,
хоча все це втрачає сенс уже під час артпідготовки.

Ще він говорив: спитай мене про воскресіння,
я відповім – щоби воскреснути, потрібне везіння.
Праведникам якраз не щастить в основній їхній масі.
Я люблю говорити про ворогів у минулому часі.

Спитай мене про прощення, я маю що відповісти:
прощення передбачає, що частина мирян – атеїсти.
Я принесу своїм ворогам на могили квіти.
Кара господня настигне всіх.
Вам, атеїстам, не зрозуміти.

Війна мене навчила не говорити про втрати.
З живими краще. Живих, принаймні, можна порятувати.
В живих є те, що не дає їм лягти в траншею.
Здається ви, атеїсти, називаєте це душею.

Я думаю іноді, чи зрозуміють нас наші діти.
Серце моє легке і обійми мої розпростерті.
Моєї любові стане на всіх,
навіть на тих, хто хотів мене вбити.
Піду, до речі, нагадаю їм, що їх чекає по смерті.

автор: Сергій Жадан

Запис Сергій Жадан – Я знав священика, який був у полоні. спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

я ховав би сліди твої кварцом і вітром
напував би тебе водою оаз
а вигадлива fata morgana з повітря
будувала б міста нам – по місту на раз

і щодня нас вітала б нова столиця
невідомих облич і незнаних імен
було б небо там в зорях а не в зіницях
а за зорями – сотні нових ойкумен..

але fata morgana – лиш fata morgana
затискаєш пустелю у жменю пусту –
витікає пісок і зникає кохана
у зіницях чужих як вода у піску

і зникають сліди і оази і скелі
і міста і криниці і зорі з криниць

залишається ніч
залишається стеля
залишаюся я
назавжди
горілиць

автор: Юрій Іздрик

Запис Юрій Іздрик – Так багато очей у потрісканій стелі… спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

і снігом вкриває землю тебе накриває знову
під супровід монологу /емоції вже за звичку/
ось чуєш дзвенять куранти. 12 жахливих звуків
і як тепер з ними бути і як тепер з ними жити
коли не чуєш молитви коли за 12 кроків
ти не змогла розлюбити

лиш світла нема в долонях і сніг огортає пальці
ніч триває недовго як біг на коротку дистанцію
тож треба це пережити.
як з кожної із клітини із кожного передсердя
із сотень волокон із шиї виймати його із себе

допоки ти іще можеш
із себе усе це стерти.

12 ударів. північ. навчись любити нарешті
когось окрім нього, рідна.
когось окрім нього
врешті.

автор: Алла Жабокрик

Запис Алла Жабокрик – А він не відпускає… спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

Шлях світлом зрошує правильний, обраний –
Кожному це є дороговказ
До року чергового, до самого обрію –
Щоб він ніколи, ніколи не згас.

З першою зіркою, з першими чарами,
З першою вірою в передРіздво
Славимо Господа, славимо, славимо:
В серці у кожного квітне добро.

автор: Марина Смагіна

Запис Марина Смагіна – Сніг приходить благословенням… спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

Миру тобі, миру, мій світлий, милості,
змучений мій, сили тобі, мужності.
Хай твої ріки наші гріхи вихрестять,
хай твої води стануть нової міцності.

Миру тобі, миру, мій світе, милості.
Музики, милий, чистої, поруч – людяних.
Хай тобі стане неба на всіх зневірених.
Хай тобі стане віри на всіх розлюблених.

автор: Таня-Марія Литвинюк

Запис Таня-Марія Литвинюк – Миру тобі, миру, мій світе… спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

автор: Катерина Бабкіна, 2015

Запис Катерина Бабкіна – Не забудь також сказати про тих… спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

автор: Олега Лишеги

Запис Олег Лишега – Поки не пізно… спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

Коли тобі скажуть: все, що діялось
в нашій Імперії,
все, що в ній відбувається зараз,
все в ній — для твого блага,
знай: до тебе звертається
СТІНА

Коли ж тебе підведуть до СТІНИ,
обличчям до холодного каменю,
і, навіть, якщо замість куль
тобі в потилицю вженуть транквілізатор,
знай: ще можна встигнути
на дно свідомості сховати
окраєць вільної небесної блакиті…

автор: Юрко Ґудзь

Запис Юрко Ґудзь – Коли вам скажуть: ви живете… спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

перші краплі важкі
б’є дощем.
вечорова година.
щем.

автор: Мар’яна Савка

Запис Мар’яна Савка – Вірші бродять в моїй голові… спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

скільки ж бо треба того часу для
рудого листя щоб опало воно з
невисокого віття

наша осінь з маленькими деревами
дуже швидко минула минуло після
неї багато зим і багато весен і
аж тоді почало падати листя з
дуже високого дерева яке в нашій
осені було і про існування якого
ми навіть не підозрювали

автор: Григорій Чубай

Запис Григорій Чубай – Наша осінь з маленькими деревами… спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

автор: Таня-Марія Литвинюк

Запис Таня-Марія Литвинюк – Руки мої порцеляна… спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

тут у скринях – поламані іграшки скельця яскраві..
мідний перстень сережка десяток чи два листів..
кілька фантиків вибляклих зошит із плямами кави..
тут відлуння далекі звучать наче сміх або спів..

тут багато скарбів про які і вона не знає..
тут багато скорбот про які навіть я не чув..
я люблю цю кімнату й вона мене любить навзаєм
я нейрон я гормон я невільник і я не втечу

я мовчу – я ніхто я мов тінь на прокурених шторах
що її відкидає знадвору здичавілий плющ
я кричу я шепочу я безперестанно говорю
і в дверях обертається зламаний нею ключ

автор: Юрій Іздрик

Запис Юрій Іздрик – Я люблю її мозок… спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

дзвінок телефону здається ми поза межами
ми поза мережами кількість вхідних обмежена
у стоптаних мештах півночі по місту вештались
кидаєм під ноги пожертви і тіні зрештою

обличчя шарфами вітрами губами долонями
повітря торкається скронь як холодна зброя
здіймаємо брови угору ледь-ледь здивовано
поламані німби на віях на плечах промені

сторонні довкола по колу відколи ходимо
під шум автостради все добре прохід дозволено
ковтаємо звуки і відзвуки кроків ловимо
ми поза сезонами осінь співає стомлено

автор: Таня-Марія Литвинюк

Запис Таня-Марія Литвинюк – Ми поза сезонами… спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

був сторічний мій страх і притиснутий
голос
на батьківських кістках розкисав глинозем
озирнувшись побачу
що поруч нікого
тільки плач що безвихідно зветься дощем

я згадаю тебе як одвічну оману
у глибинах буття нерозгадані ми
я літатиму довго та птахом не стану
бо не треба птахів
в передмісті зими

автор: Дмитро Лазуткін

Запис Дмитро Лазуткін – Я літатиму довго… спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

А місто, що готується до свята,
Покутує торішній перегній, —
Є в осені властивість забувати
Усіх, навік загублених у ній.

І плаче хтось про листя під гітару,
Щоб двоє в парку слухати зійшлись…
Є в осені потреба мати пару,
Щоб стати знов самотньою колись.

Чиїхось правд осмислена суміжність
Ні-ні та й розлипається в дощах…
І зостається в осені лиш ніжність.
А може, просто вогкість на очах.

автор: Роман Скиба

Запис Роман Скиба – Востаннє ця облізла електричка спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

Били блискавки ще тривогу,
Розтинаючи небосхил, –
І веселка тобі під ноги
Опустилась, чудна, без сил.

Довго вітер уперто віяв,
Але чомусь і він тепер,
зазирнувши тобі під вії
У волоссі твоєму вмер.

Через вулиці нахололі
Повз очей зачарований хміль
Йшла ти в сонячнім ореолі
Невідомо куди й звідкіль.

Йшла, та й годі. Може, з роботи,
В магазини чи на базар.
Дріботіли маленькі боти
Об розчулений тротуар.

Не дивилася ні на кого,
Йшла й не чула, напевне, ніг.
Але щастя твоє ще довго
Голубіло з очей у всіх.

автор: Василь Симоненко

Запис Василь Симоненко – Закохана спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

2014, для А.
автор: Катерина Бабкіна

Запис Катерина Бабкіна – В голові у дівчинки відблиски… спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

вигрібаєш з потоків щоденних агресій
де природний добір – неприродний уже
страх старанно твої береже інтереси
і в розколини втеч прослизає вужем

страх холодний мов прах і густий наче осад
і мутний і липкий і тремкий як желе
ти просив би іще тільки страху не просять
ти казав би вже: досить! достатньо! але

ти сповідуєш страх як любов і надію
ти плекаєш його в потаємних кутах
ти живеш лиш тому що померти не смієш
береже тебе звичка береже тебе страх

автор: Юрій Іздрик

Запис Юрій Іздрик – Ти сповідуєш страх… спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

Ластівки глину беруть
з рову, де нас постріляли.
Наші серця вам на гнізда підуть…
Ночі ще теплі. Роси вже впали.

З неба, землі і води,
з кров’ю, сльозами і потом
ліпим гніздо і вертаєм сюди
наші болючі, забуті сліди,
наші тіла, перемотані дротом.

Скоро холодна зима
Губи зведе німотою…
Смерті на світі нема –
Я повернусь за тобою.

автор: Юрко Ґудзь

Запис Юрко Ґудзь – Ластівка зводить гніздо… спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

Що ти знаєш про неї? Погляд лякливого звіра?
Вся свобода її – сховатися в слові «назовсім».
А у неї до тебе сліпа, безкінечна довіра.
А у неї до тебе лірика, схожа на осінь.

І коли їй у ребра впираються безліч маршрутів,
і коли всі дороги залазять до неї під шкіру,
вона молить про те, щоб ти цілував її тіло,
вона хоче собою твої перехрестя відчути.

Що ти знаєш про неї? Коли починається відстань,
вона все залишає – доросла, неначе утома.
А душа її чиста, неначе вечірня розмова,
ніби музика вітру.

автор: Таня-Марія Литвинюк

Запис Таня-Марія Литвинюк – Що ти знаєш про неї? спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

Знову золото осінь розмінює на мідяки.
І кульгаві вітри, наче пси, розбрелись по дорогах.
Доторк часу, холодний, як доторк чужої руки –
Неминучості знак, сипле листя пожовкле під ноги.

автор: Тетяна Рибар

Запис Тетяна Рибар – Ти прийшов саме в час… спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

Діти його просвічують душами,
основи його – вологі, останні.
Якщо не хочеш про мене думати –
думай про ці дерева в тумані.

Думай про них, коли тобі радісно,
думай, коли тобі хочеться плакати.
Дерева в тумані схожі на радіо –
діляться бідами,
діляться планами.

Якщо не хочеш про мене згадувати,
якщо не маєш сили та спокою,
думай про ліс, що стоїть загатою –
міцною, надійною та високою.

Думай про сталеве коріння,
думай про надрізи й крону.
Нехай ця земля, смоляна і осіння,
наповнить теплом
ніч твою чорну.

Думай про мокру траву між дюнами,
думай собі, ніби так і треба.
Я ж знаю, про що ти насправді думаєш,
коли ти думаєш про дерева.

Я знаю, я все це собі переховую
серед туману й огрому нічного.
Немає нічого випадкового.
Немає нічого.
Зовсім нічого.

автор: Сергій Жадан

Запис Сергій Жадан – Вночі я не встиг про це сказати. спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

Хай буде всім і радісно, і сумно
Зачуть висотний дих його вітрил.
…Несім для днів прозорість світлодумну,
Для вечорів — розмай червоних крил.

Несімо для світань блакитні мева,
Несім для ночі зоряні плащі.
Точім на плечі людям і деревам
Із того неба сонячні дощі.

Точім із нього бурі буйновійні,
Пускаймо диво-птахом із руки…
Лиш рознести його не пожаліймо,
А то безбарвним стане
І важким.

автор: Грицько Чубай

Запис Грицько Чубай – Зламаймо свого спокою канони… спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

автор: Світлана Дідух-Романенко

Запис Світлана Дідух-Романенко – Я стану твоєю країною… спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

автор: Ґудзь Юрій

Запис Ґудзь Юрій – Жест її руки… спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

автор: Надія Кир’ян

Запис Надія Кир’ян – Я вже не доберу, де ти, а де не ти… спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

коханці вирішують взяти шлюб
вороги
за для спільного зиску
ідуть на компроміси

синоптики виявляється помилилися
і те
що мжичить
і те
що туман
так і повинно бути

як пояснити
що
немає випадкової любові

є
випадковий секс
випадкові знайомства
випадкова музика

але не любові
ні в кого
ніколи

як
як їй пояснити
що
інколи дощ якось зненацька
інколи джаз якось аж наскрізь
а любов
інколи і якось
назавжди

автор: Іван Непокора

Запис Іван Непокора – І як їй потім то все поясню? спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

автор: Катерина Бабкіна

Запис Катерина Бабкіна – Тепла куртка на чорний шовк… спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

Сьогодні я тиха,
як твій чорно-білий сон,
як шемрання тіней,
що вечір пасе їх на стелі.
Ось осінь старанно
тумани за потягом стеле,
зриваючи хижо
останнє тепло зі скронь.

Оголені плечі,
ще літньої сукні синь –
сьогодні я ніжна.
І музика зоряних станцій…
Міста й автостради
в якомусь містичному танці
пливуть наді мною
під чутні лиш їм голоси.

автор: Ірина Саковець

Запис Ірина Саковець – Романтика руху спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

кожен же чує лиш те що спроможний чути
кожен же бачить лиш те що уміє бачити
кожен по-своєму звихнутий і шизанутий
кожному можна простити хоч щось і пробачити –
всім нам однаково порожньо й боляче бути
всім нам незатишно й тісно чомусь одначе..

тільки насправді нічого такого немає
тільки насправді нікого не видно й не треба
тільки пуста порожнеча холодна безкрая
кінчений сон ні про що неіснуючої амеби
і нас із тобою нема – я майже це знаю
тільки не знаю що маю робити з любов’ю до тебе

автор: Юрій Іздрик

Запис Юрій Іздрик – Ті що влаштовані тим… спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

Ми мали яскраві балонєві куртки
Ми жували гумки-цигарки
І грали в біточку самже і квадрат
І думали мрії збуваються

Сьогодні я одягла свого рожевого інопланетяна
І зрозуміла що стати баффі виявилось недосяжною метою
І тому я вчителька
Сьогодні я зрозуміла що мрії збуваються
Тільки варто ставити досяжну мету

автор: Юлія Кручак

Запис Юлія Кручак – У всіх хто народився в дев’яностих… спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

Їй здається, що тісно і нікуди далі рости,
що життя – божевільня або монастир,
що немає ні віри, ні сенсу, ні сил,
тільки тризна.

Вона звикла ділитися на голоси:
розуміти важливе, шукати у всьому плюси,
і казати, що небо над нею висить
завжди чисте.

Та коли в ній стрічаються Батько і Син,
вона просить, щоб Батько її захистив,
щоб простив винуватцям – і він їм, здається, простив,
як навмисно.

Вона вірить, що все було з тими і з тим,
бо дорога – це часом палити мости
й розсипати намисто…

автор: Таня-Марія Литвинюк

Запис Таня-Марія Литвинюк – Так стається… спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

Любий, тримай мене! Води холодні хлюпочуть…
Вір мені, милий, так само, як вірю тобі!
Трави шумлять… І не марно ж нам зорі пророчать
Спільну дорогу. Лиш не зупиняйся, іди!

Ти ж мені вписаний долею навіть в долоні!
Родимок мапа на тілі – єдина на двох!
Тільки страхів моїх вирій і очі солоні
Не розтривож, милий мій, я прошу, не стривож!

Крига скресає… І я зависаю над краєм –
Манить незвіданий вихор талóї води.
Я ще не знаю як буде, але точно буде, я знаю!
Тільки тримай мене, любий, тримай, не впусти!

24.08.15
автор: Олеся Крисько

Запис Олеся Крисько – Крига скресає… спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.

Пливе перон за сизими шибками.
Туман… Шлагбаум… Тиша… Переїзд…
Дерева, як закидані шапками,
стоять у гронах ще порожніх гнізд.

Пройти уранці вулицями тиші.
Знайти готелик. Скинути пальто.
І де я, хто я, – полустанків тисячі, –
хоч день, хоч два не знатиме ніхто.

І тільки шум далекого прибою –
дерева, люди, вулиці, мости…
Валізу віршів привезти з собою
з цього притулку тиші й самоти.

автор: Ліна Костенко

Запис Ліна Костенко – Заворожили в́орони світанок… спершу з'явиться на Вірші. Українська Поезія • OnlyArt.