Крига скресає… Ти чуєш, допоки не пізно,
Любий, тримай мене міцно, тримай, не впусти!
Я точно знаю – любити не можна на різно,
Разом ми зможемо ніжність крізь біль пронести.
Любий, тримай мене! Води холодні хлюпочуть…
Вір мені, милий, так само, як вірю тобі!
Трави шумлять… І не марно ж нам зорі пророчать
Спільну дорогу. Лиш не зупиняйся, іди!
Ти ж мені вписаний долею навіть в долоні!
Родимок мапа на тілі – єдина на двох!
Тільки страхів моїх вирій і очі солоні
Не розтривож, милий мій, я прошу, не стривож!
Крига скресає… І я зависаю над краєм –
Манить незвіданий вихор талóї води.
Я ще не знаю як буде, але точно буде, я знаю!
Тільки тримай мене, любий, тримай, не впусти!
24.08.15
автор: Олеся Крисько
