Грицько Чубай – Вікна…

Вікна,
Чому ви так часто бліднете?
Чому ви так плачете часто,
чому?
…У вашу прозору душу незбіднену
Дивлюся крізь тишу німу.
Ви щоночі малюєте вдовам
Портрети загиблих чоловіків.
Лягають на вас
тягарами пудовими
їхні обличчя важкі.
І до солдатів
з глибокими шрамами
На сиве заплакане скло
Приходить війна між рами,
Приходить атака…
Усе, як було.
Лягає на вас чорний дим крематорію,
Найчорніший з усіх димів.
…Добре було б
навчати історії
З ваших ночей,
З ваших томів!

автор: Грицько Чубай

Вікна...