Юрій Іздрик – Ти сповідуєш страх…

ти сповідуєш страх як простий регулятор
ти вдихаєш свій страх наче амфетамін
він тобі заважає повільно вмирати
додає тобі вправності сили і вмінь

вигрібаєш з потоків щоденних агресій
де природний добір – неприродний уже
страх старанно твої береже інтереси
і в розколини втеч прослизає вужем

страх холодний мов прах і густий наче осад
і мутний і липкий і тремкий як желе
ти просив би іще тільки страху не просять
ти казав би вже: досить! достатньо! але

ти сповідуєш страх як любов і надію
ти плекаєш його в потаємних кутах
ти живеш лиш тому що померти не смієш
береже тебе звичка береже тебе страх

автор: Юрій Іздрик

Ти сповідуєш страх...