Замкнулось коло

Очами – бачу,
Мозком – розумію,
А серцем – плачу,
Бо повернуть тебе, не вмію…

Ну, що скажеш?
Друг?
Тебе від мене нудить?
Замкнулось коло, і навкруг,
життя мене все водить, водить…

І, що саме головне,
Просити допомоги я не вмію.
Мене вже й від самої себе тхне…
Чи Душу вимити зумію?!!..