Коли душа болить і плаче,
Назад ти тільки не дивись,
Бо в серці рана ще глибока –
І це її лиш роз’ятрить.
Минулого вже не повернеш…
Сьогодні – це твоє життя!
Тож не марнуй його даремно,
Ти в світі не одна така!… Читати більше...
Життя ламає нас не раз,
Всі ці проблеми і турботи,
Які несемо на плечах,
І хочемо це побороти.
Буває так, що серце рветься
Від болю, смутку й безнадії.
Усе від тебе відвернеться:
Удача, люди, все…крім віри!
І хай ця дівчина тендітна
Тебе триматиме за руку.
Не дасть відмовитись від мрії,
Не дасть упасти тобі духом.… Читати більше...
Отак і живу: не бачу, не чую, не відаю…
Бездітною матір’ю, недогорілою відьмою,
В два ока-вікна тримаю на мушці третє,
Де чорні коти злизали із рук секрети
Твого перелюбу. Мій п’яний патлатий Гітлере,
Бо-рись до останнього (літра / клітора / літери),
Вкривайся тінями-ковдрами (матово, матами),
Виношуй дублерку-весну. Епохальну, атомну.
Лінкор камасутри… Читати більше...
Очами – бачу,
Мозком – розумію,
А серцем – плачу,
Бо повернуть тебе, не вмію…
Ну, що скажеш?
Друг?
Тебе від мене нудить?
Замкнулось коло, і навкруг,
життя мене все водить, водить…
І, що саме головне,
Просити допомоги я не вмію.
Мене вже й від самої себе тхне…
Чи Душу вимити зумію?!!..
автор: Iванна Сирота… Читати більше...
Чому небеса неблизькі?
Чому земля недалека?
Чому забув про мене ти?
А я не знала-думала про тебе,,
Приходив нащо в сни мої..
І мозок мій щодня тривожив;
Співав сонети і вірші,
І знов як марево мені,
а серце спокою незнає,
Гадає,що щастя навіки,,
А ти приходив,дав надію,
І вмить зникаєш назавжди.… Читати більше...
Что я делаю в себе?
Кто мною заполняет пустоту?
Как могу я говорить тебе,
что я тебя люблю…
Я часть единого Творца
или мне искать его из жизни в жизнь?
а может он в твоих глазах
или в них его всего лишь тень?
Что ты делаешь во мне?
ты есть та ли пустота?
как могу я говорить тебе
что я влюблен в тебя…… Читати більше...