Це ейфорія з присмаком зла.

Це ейфорія з присмаком зла.
Занадто жадібно ковтаю дози,
немовби хтось додав туди вина,
а я сиджу і уявляю твої пози.
Це злива літом в спеку дня,
а всі тікають – боягузи…
Не з цукру ваші кам’яні серця,
і не мені судити вчинки Юди.
Ця мрія, мов малесеньке зерня –
посадивши, переросте морози,
і аж до самого кінця
ростиме в серці померлої свободи.