Дивився на тебе як на Бога.
І завжди з тебе приклад брав.
Та яка чекала на тебе дорога
Тоді я ще не знав.

Ти погас в моїх очах
Лише попіл твій лишився.
А в твоїх ссловах
Правди не було. Я просто помилився.

Зараз ти смієшся наді мною.
Смійся я не ображаюсь.
Прийде час і покінчу з тобою.
Мені більше нічого не зосталось.

автор: Олексій Пунько

Меню