Тіна Карабанович – Лист про втрачене

      Львів зустрів мене суворо. Дощем і вітром, що лупив по скляних вітринах аэропорту. Я зупинилась – мить, оглянула табло позаду. Якийсь дивний запах завис у повітрі. Люди метушились. Так у своїй метушні, не помічали як плаче їхня дитина загубивши свою ляльку по дорозі, бо батьки спішили, чи як розірвалось намисто з перлами і всипало все під ногами…як двоє закоханих обіймаються навічно, бо не знають –то їх остання зустріч. І не через смерть, а через амбітність чи ще якусь глупість. Мила рудоволоска так міцного його обіймала, що не можна було цього не помітити. А він повторював –«кохаю». Люди, що ви вкладаєте в це слово? Які почуття? Ви розумієте як болить, і ніяк не пройде. Навіть коли світ спить, тихо шепоче вітер на вухо – «повертайся до рідного серця, я ж тут».

      Я присіла в цій маленькій кафешці у аеропорту, з прозорими стільчиками. Холодно. Без тебе-вже давно. Кава з корицею, посмішка офіціанта. В нього такі ж очі як у тебе. Чомусь згадала як ми мріяли з тобою про дітей. А найбільша моя мрія то не кар’єра, а – діти. Своє продовження у комусь, маленькі і ніжні руки що завжди з тобою і те завітне- «мама». Щоб жити для когось , а не для себе. Бо все можна мати , а радість нема з ким ділити.

      Майкле, чи ти знаєш як я втомилась жити без тебе? Якби лишень зуміти хоч раз тебе побачити. Рай-я на нього не заслужила, та лише там нам судилось побачитись. І нехай мине ще сотня літ…і інших життів, а тебе поруч немає. Нема з ким ділити щастя та радість, смуток і жаль…Хтось вірить в карму –долю, а я до останнього віритиму в нас. Бо то так судилось мені пам’ятати колір твоїх очей, напевно так не може бути-але є. То не вина і не доля, така саме воля небес. Я пам’ятаю тебе. Чи ти чуєш… То не розпач, то ти в мому серці, як та кров, що тече по судинах, мов та фарба на моїх картинах. Я тебе ніколи не втрачу. І якщо цього не досить, для мене вистарчає лише знати, що наші почуття-назавжди. Якби мені ще день подарований з тобою… Коханий, завжди як бачу помаранчевим місяць вноч і- то наче ти, що завжди поруч… Ти весь мій світ.