Люблю тебе, я як надію,
Для мене ти остання мрія.
Розбила серце ти мені!
Я проклинаю, згадуючи день, –
Коли ти зрадила мені.
Навіщо, зоренько моя,
Моє ти серденько розбили?
Розбила, в попіл стерла
Та вітром в полі розмела!
Як тепер без тебе жити?
Але не можу вже тебе любити…
автор: Мар’яна Хороша