Іпостасе (грецьк. hypostasis — дотримування, ущільнення, заміна) — заміна однієї стопи іншою у квантитативному та силабо-тонічному віршуванні, в якому місце наголосу — стале. Термін введений В.Брюсовим (“Основи віршування”). І. притаманна античному віршуванню, коли два коротких склади замінюються одним довгим і навпаки. Цим поняттям користувалася Галина Сидоренко в тих випадках, коли хорей замінювався пірихієм чи спондеем або ж мовилося про павзник (дольник). М.Гаспаров розглядав наявність І. і в інших віршових розмірах. Справді, такі випадки трапляються в поезії: “Біг наших каравел на спалахи зірниць!” (П.Косенко). Див.: Дезакцентуація та Енклітика.