Енклітика (грецьк. enklitike — схилена назад) — випадок у версифікаційній практиці, коли два слова, що стоять поряд., сприймаються як одна акцентуаційна одиниця:

Не лишилось білого ніде
в цім предивнім світі (царстві тіні).
Добрий день!
Зелений сніг іде.
Добрий день!
Червоний сніг і синій!

(Ірина Жиленко).

Тут ненаголошені слова притягуються до попередніх наголошених (добрий день, сніг іде), що зумовлюється як нормативами українського мовлення, так і втратою словом свого наголосу в слабкій синтаксичній позиції віршового рядка (царстві тіні).

Меню