Куди..Куди ведуть тебе дороги,
чому не озирнешся хоч на мить?
пороги..Давно-давно чужі пороги
переступаєш, перебігаєш мимохідь…
твоя..Твоя невиліковно хвороблива
душа тремтить, шукаючи тепла
кваплива…безжалісна і вередлива
одна за Одною- із сигаретою рука…
не знаю,мабуть,не у тому щастя
для тебе,щоб здолати сум
перехотіти тих, хто за обІцянки продасться
перемовчати тих,хто створює лиш шум!
куди…Куди ведуть мене дороги???
я по слідам чужим біжу
пороги…твої вже пройдені пороги
я ще раз вже сама переступлю…
і знаєш, це не “щось” і “не як зАвжди”
це просто зайвий клопіт для долонь,
якими затуляв мене від правди
притиснувши “так краще” ех…до скронь!
Лише так хочеться скоріш тобі сказати,
перепросити за незлічених МЕНЕ,
всі мої Я з”єдналися в одне, щоб наздогнати,
розтрачені години,ось і все…
але тепер,коли пройшла твої стежини,
твої “на все життя” і всі “люблю”
я ключ залишу,може хтось тебе іще відчинить,
а я пішла, бо мене нудить,……дежавю!