Cмієшся хижо,світ безвірний!
Замість святинь чорніють рани.
Бери мене,як непокірну,
Як найзапеклішу із бранок.

Коли впорскнеш мені отруту
У вузлики поблідлих пальців
Мисливче,я твоя спокута
В країні диких дисонансів

Живою в руки не віддамся,
Творитиму вірші-молитви
Поки у конвульсивнім танці
Черкнеш по венах лезом бритви

автор: Оксана Юрченко

Меню