життя чудове, …….правда!?
але не весь час, не завжди
воно заводить нас в оману,
що ми одні, що назавжди…….
це щастя і цей успіх буде,
як раптом, звідкілясь взялися сльози,
і взявся страх, неспокій і турботи.
вже все не так
вже все змінилось ми, вони…
ніхто не знає де? що? і коли?
чому все так? чому?
чому життя одне, а нас багато?
багато тих хто хоче жити далі, але не може….
чи може так здається?
ми, можем жити далі!
але не хочем, не хочем сліз і горя,
але життя несе їх нам…..
та не звикли ми здаватись
і йдемо вперед завжди
залишаючи позаду все
що заважає нам іти
сум,розчарування,горе
біль серця що розбите
так багато всього
але ми йдемо вперед
у надії що колись
ми знайдемо наше щастя