Дорога смутку і печалі,
і вмить зупинка назавжди.
Ти робиш крок, і все пропало,
зів’яли квіти красоти.
Ти відпускаєш мрію вдаль,
та забуваєш про печаль.
Ти хочеш жити та неможеш,
і це останній подих твій, нажаль.
Так тихо серце твоє плаче
сльоза стікає по щоці,
подарував ти нам любов, юначе,
й залишив свій слід на цій землі.