Живу у світі сам,
живу як квітка:
цвіту, і в’яну, й помираю враз…
Не бачу друзів,
виходжу з дому рідко,
бо не терплю життя свого сарказм…
Я не шукаю смерті,
бо не знаю,
куди я після смерті попаду,
Тому живу так довго
й не вмираю –
тримаю я життя на поводу….

автор: Колька Шустофф

Меню