Заважає думати інстинкт…
Заважає думати інстинкт,
Відмежований і збитий в натовп,
Нижчим бути заважає дим,
Упакований і збитий в лати.
На газеті біла пустота,
Складена байдужістю в конверті.
Запитай, яка Вона була,
Доки не назвали її Смертю…
Дівчина, неторканістю зла,
Зірка, що сліпою стала в морі?
Та, що не тікає
чи Свята,
Свічкою убита на іконі?..
Загортає совість у конверт,
Загортає шолом, спис і лати…
Загортає мідь і свою матір,
Те, що билось і тремтіло в ній…
Запитай!.. за сльози не поб’ють
Ти не той, кому проштрикнуть груди.
Дві мотузки відповідь зів’ють…
Їх розірвуть потім… і забудуть.