Заважає думати інстинкт…

Заважає думати інстинкт,
Відмежований і збитий в натовп,
Нижчим бути заважає дим,
Упакований і збитий в лати.

На газеті біла пустота,
Складена байдужістю в конверті.
Запитай, яка Вона була,
Доки не назвали її Смертю…

Дівчина, неторканістю зла,
Зірка, що сліпою стала в морі?
Та, що не тікає
чи Свята,
Свічкою убита на іконі?..

Загортає совість у конверт,
Загортає шолом, спис і лати…
Загортає мідь і свою матір,
Те, що билось і тремтіло в ній…

Запитай!.. за сльози не поб’ють
Ти не той, кому проштрикнуть груди.
Дві мотузки відповідь зів’ють…
Їх розірвуть потім… і забудуть.