Залізні колії путів

Залізні колії путів
Ввібрали запахи життів,
Мазки безликих,темно-сірих кольорів.
За монотонністю скрипінь
Давно не варених колін,
Давило зір розмитим фоном номерів.

Несло,несло у далечінь
Вагонів сотні,тисячІ,
Швидких і тих,які нікуди не спішать..
І сотні доль,і сотні лиць,
Що в безнадії пали ниць,
Що не чекали ні підтримки,ні втішань..

Чух-чух чух-чух,серцебиття
Малює кадрами життя,
Минає тихо перехрестя двох світів.
Ковтає сонна далечінь
Вагонів сотні,тисячІ,
Мовчать,мовчать залізні колії путів..

автор: Лана Мироненко