Залиш мене скоріш, бо я
Вже задихаюсь від емоцій.
Звичайно,схиблена душа,
та й посмішка – лише до сонця.
Безглузді погляди і рамки,
самі собі кайдани творим.
Ми лиш дівчата,тобто самки..
Вони лиш тіло наше хочуть.
Про почуття шепочуть мрії,
та нам до них,як до Техасу.
Цілунки,подихи,обійми
якраз до нового світанку.
А далі знов – у вир байдужих,
сама собі ти скажеш слово:
“Мовчи!”Не плач..Ти ж сильна духом.
В житті,а не лише на фото.