Юрій Андрухович – Ветерани, що пишуть вірші, скарги…

Ветерани, що пишуть вірші, скарги,
одаліски, що поночі йдуть на лови,
аноніми, що вкупі становлять черги,
франкмасони, що в’ють павутини змови,

пушкіністи, твердим розчулені знаком,
патріоти, над кіром пониклі в думах,
юнаки, що б’ють або ставлять раком,
пияки, що знаються на парфумах,

росіянки пишні, з яких купецьке
випирає щоками, грудьми, задами,
кавалери їхні, також опецьки,
імбецили з рисами далай-лами,

всяка інша потолоч, інше дрантя,
всі на світі раси, народи, люде!
Я стомився від кремлівських курантів.
Прощавайте, завтра мене тут не буде.

Прощавайте, всі! І ти, круглолиций,
що з гори, як манну, даруєш укази.
Я, можлива здобич твоїх міліцій,
я боюсь, що вони застосують гази.

Прощавайте, храмів хрести щербаті,
під якими тужив я і вив совою!
Ц слова я не викричав на Арбаті:
десь вони замерзли понад Москвою.

автор: Юрій Андрухович