Юра Матвійчук – Злива цілує холодні вікна…

Злива цілує холодні вікна,
кеди стоптують сірий асфальт…
В календар заглядає літо,
думав фініш, але ні – лише старт…

У відповідь вкотре мовчання,
і небо це тоне в калюжах…
Я як завжди залишуся крайнім,
заздри мені, чи я тобі, друже…?

Ці краплини так б’ють до кісток,
тоне місто, тону я край дороги…
То не ти, а то я там намок,
то не твої, то мої в кедах ноги…

автор: Юра Матвійчук