Вирвані сторінки із щоденника –
це мов слова в поета з серця…
Кожний день біжить приземлений,
і тиша нАвколо мов мертва…
Сплітає павутину власну час,
годинник замикає коло…
Життя дарує й забирає шанс,
воно так солодко – солоне…
Дотики холодні й неминучі,
зима поки що, ще не біла…
Тиша – це лише початок звуку,
вирвані сторінки – половина діла…
автор: Юра Матвійчук
