Юра Матвійчук – Моє місто наповнене осінню…

Моє місто наповнене осінню,
і щось душу так рве на шматки…
Лягає впевненість легко покосами,
не написані лишаючи рядки…

А я вкотре гублюсь між дорогами,
тримаючи болі в собі і печалі…
Ступатиме відстань важкими кроками,
дістало…, до біса усе, дістало….

Стомлено дихає мовчки кімната,
вимкнене світло, увімкнена осінь…
Душу вдягають у білі халати,
дивлячись в слід осуджено з коса…

автор: Юра Матвійчук

Моє місто наповнене осінню...