Ще пахне дощем, а не снігом…
Ще я не дістала матусею зв’язаний шарф.
Ще вулиці голі… чекають когось, зомліли…
Одна тільки осінь…з сніжинкою на вустах.
Ще я не смілива, замріяна стала з тобою.
Ще ми не пили гарячий смачний шоколад…
А все одно, знаєш, я в нашій дитячій любові,
каміння обходжу…і не озираюсь назад.
Й будь ласка!… давай ні про що сьогодні!
Бо все ж таки скоро… я маю підти…
Я зовсім не змерзла…то тільки мої долоні,
ти ж знаєш… холодні були завжди.
автор: Юля Миргородська
