Мабуть досить…
домальовувати людям крила.
В особливості тим,
хто їх так ніколи й не мав.
Хай не знала б нічого,
але крила б свої носила,
Берегла б від очей,
щоб ніхто їх не відібрав.
І не жаль того,
хто без цього міг би й прожити.
Що воно таке є,
ніколи не чув і не знав.
А того, хто ховає крило надбите,
бо занадто відкрито
над безкрилими розправляв.
автор: Юля Миргородська