Юлія Мохнач – Літо якесь безсоромне і зовсім холодне…

Літо якесь безсоромне і зовсім холодне,
тільки й тепла, коли ступнями по вуглях.
Птахи розучились літати й падають долі,
а люди навчились ходити, але не той шлях.

Літо це хмуре збирає криваві врожаї,
всі труни і клуні вже повні, набиті сповна,
та знов опускаються стяги в тихій печалі,
і ходять по колу усі, наче зняті з хреста.

Коли це мине? Коли уже буде доволі?
І жовто-блакитна любов задзвенить у церквах…

Сонце сьогодні заходило дико-червоним,
небо сьогодні заходилось у сльозах.

автор: Юлія Мохнач

Літо якесь безсоромне і зовсім холодне...