Юлія Брюнетко – Намалювати, стерти і забути…

Намалювати, стерти і забути.
Немов нас двох ніколи й не було.
Тебе кидати, рвати, бити люто –
останнє з жару витоптать тепло.
Розвіяти усе, неначе попіл.
Пустить за вітром нас. Нехай несе.
Хай спогад збережуть степи широкі.
Але не ми. Хай ми забудем все.

автор: Юлія Брюнетко

Намалювати, стерти і забути...