Єлизавета Замана – літні вечори до біса холодні…

літні вечори до біса холодні,
коли ти дихаєш в шию морозом
комусь на плечі теплі долоні,
комусь навіки бути разом

мені ж перекрито сьогодні кисень,
мені не можна робити вибір
коли не правильне жодне з рішень
з’являється час сказати спасибі

за вічно зелене вимкнене світло
за правду, що відкривала лиш темінь,
що не важливо хто став кому світом,
хто порятунком – повітрям в легені

сьогодні навічно «подвійна між нами»,
від поцілунків у душах каміння
та це лише спосіб побути німими
тому зустріч наступна, знову остання.

автор: Єлизавета Замана