Ясніцька Леся – яка нікчемна суть у душах всіх тих слів.

яка нікчемна суть у душах всіх тих слів.
переривають звуки струн за тінями безмежно.
а їхній чистий розум давно вже спопелів.
без них ми вільно вільні. без них ми поза межами.
вони вшиваються в тіла і трощать сильні душі.
втираються в довіру і глушать з-за спини.
обмотуючи розум все що є сили душать.
безболісно. безжалісно. без зброї. без вини.
яка нікчемна суть в серцях усіх тих слів.
вони не маючи свого руйнують інші влучно.
удосталь сповнені брехнею..кодів і замків.
зовсім такі померлі..зовсім такі беззвучні.
наповненні вином п’яніють мимовільно.
холодним потом омивають криті рани.
без них ми просто стаємо божевільні.
але без них наскільки й бездоганно.

автор: Ясніцька Леся

яка нікчемна суть у душах всіх тих слів.