Як чисте небо люблю
І стягів жовто-сині стрічки,
Мов солов’я пісню, дзвенить у гаю,
Люблю твої очі – прозорі річки.

Мов при дорозі квітучу калину,
Зелену траву, квіти в росі,
Люблю тебе всю, як стиглу малину,
Навіки тону в безмежній красі.

Ти моє сонце. Ніжні проміння –
Це губи вишневі цілують твої,
Райдуги пишне кольорове світіння,
Для тебе, кохання, всі думи мої.

автор: Едуард Собакар

Меню