Нічним облудом і мереживом синім
Так напружено, видно є в тім причина.
І без значення, до переповнення.
Буду значимою чи для тебе значною.
До покаяння і до приречення.
Кашеміром хапати за плечі.
І мереживом синім, сливовим.
Так любити щоби було кайфово.
Не мотати базіканням слухання.
Лиш так ніжно щипати за вушко
Словами цукровими, ніжними.
І на тіло липкими крихтами.
Крижаною оманою в спеку.
Геть так глибоко до попереку.
До перетинки в гранатовім лоні.
Опинитись в тебе в полоні.
І тремтіти, так сильно тремтіти…
Коли руки, тіло…горіти.
Без надмірного чергового фарсу.
Без пантового, модного фаршу.
Досить думати, що буде дальше.
Витру спогади і марнославство.
І затулю собою ледь ранок.
Я на поясі твоєму підранок.
автор: Христина Сирова
