Я мрію сказати «люблю»!
Це слово – мов квітка у зиму.
Я мрію зустріти оту –
Найкращу, єдину – людину.
Кохання моє, відгукнись!
Знайди ти мене, моя доле!
Я хочу, як було колись,
У давніх романах любові.
Веди мене за небокрай
Даруй мені вуст поцілунки.
З тобою мені в пеклі – рай.
І ліпше не знайдеш дарунку.
Благаю, мене відшукай!
Віддам тобі серце навіки!
Кохатиму, й ти покохай.
Зімкнуться у щасті повіки.
Душа прошепоче: «люблю!» –
Мов зірка засяє у небі!
І мрію здійсниш ти мою.
Я думатиму лиш про тебе.
Чарівне ж бо це почуття:
Хвилина – мов ціле життя!
І світу нам мало разом.
В розлуці ж усе – в небуття…
автор: Інна Воскресенська