Я – козачка твоя (народна пісня)

Струменіє зоря, і за обрій упав
Місяць яблуком червонобоким.
Я – козачка твоя, я – дружина твоя,
Пане полковнику мій синьоокий.

В полі ватри горять, вартовії не сплять,
Ген, розвіявся спокій на попіл.
Я – козачка твоя, я – дружина твоя,
Пане полковнику мій синьоокий.

Руку дам на коня, хай стріла обмина,
Полетімо удвох в степ широкий.
Я – козачка твоя, я – дружина твоя,
Пане полковнику мій синьоокий.

Ти на мене чекай і надій не втрачай
На шляхах світової толоки.
Я – козачка твоя, я – дружина твоя,
Пане полковнику мій синьоокий.

Примітки:

  • Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.

українські народні пісні