Влада Гонгало – Ось так живемо шестеро собі…

Ось так живемо шестеро собі:
Стіни чотири, чорний кіт і я.
Немає більше значення мені,
Моє ім’я, його ім’я, чиєсь чуже ім’я.

Чекаємо, хоч ніч така бліда,
Щоб хтось іще розбавив це сміття.
Десь ходить дощ по вікнах – не біда.
Стіни чотири, кіт – моє життя.

Спитаєш ти: навіщо це мені?
В кімнаті є одне лише вікно.
Та ні, я щось шукаю на стіні,
На ній танцюють тіні, як в кіно.

Прийди до мене хоч на ніч одну
Всімох вбивати мушок і москіт.
І будемо дивитися в стіну

вже ТИ і Я

ще три стіни

і мій лахматий кіт..

автор: Влада Гонгало

Стіни чотири, чорний кіт і я