Влад Сівак – Важко сфокусуватись на чомусь одному…

Важко сфокусуватись на чомусь одному,
коли бачиш кожну рису її обличчя,
важко підібрати слова, аби описати ту вроду,
бо вона, як галюциноген,
що ломає твою свідомість й кидає нею з правого на ліве узбіччя.

Важко дихати не відчуваючи запаху того волосся.
чому пам’ять не може всього записати?
чому цей судомний аромат не можна взяти в руку?
або ж просто на згадку сфотографувати?

Без нього на груди давить небо,
і давить не легко, а важко,
немов всі гріхи цього дикого світу,
спокушають святого,
що народжується, й не відкривачи очі, вмирає.

Знаєш? Довго йти не проблема, лиш би мав до кого,
і тобі неважлива спека, дощ і вся погода в цілому.
Значення мають дії, ті, що ти робиш для неї,
нехай емоції відбиваються в дзеркалі,
нехай від емоцій падають стелі,
коли Жан-Батист подзвонить й прийде до тебе,
не відкривай мені, не відкривай йому свої двері.

автор: Влад Сівак