Влад Лукащук – Дорожня замітка

Третя ночі. Вагон-купе. За кормою – окремі вогники,
як сузір’я родимих плям (чи, точніше, архіпелаг)
на одній із чужих ночей – і для мене вона incognita,
на одній із чужих земель, що лежить у чужих полях

Ідеально пласка, як штиль, як на кухні моїй лінолеум.
Сонний погляд шукає жертв – і знаходить у них межу.
Я мовчу. Головні слова залишилися не промовлені –
невідомо лише, кому я так довго їх бережу.

26.04.2014

автор: Влад Лукащук

Дорожня замітка