Не йди, коли ще можеш залишитись.
Не залишайся, якщо нічого сказать.
Мовчи, коли боїшся помилитись.
Не прикривай молитвами проклять…
Дивись, якщо душа знайде віконце.
А як опав у серці цвіт – забудь…
Струси з плеча – не згасне в небі сонце,
очистить мого болю каламуть.
Та обійми чи поцілуй востаннє!
Не бійся – не заплачу! Що за страх?
Зіжму в руці нечутне те зітхання…
Байдужі очі. А душа в сльозах.
06.12.2013.
автор: Вікторія Пожарська
