Величковський Іван – З рукописної книги “Зегар з полузегарком” (скорочено)

МИНУТИ
До зегарка належать іще і минути,
Тому їх теж не годиться аж ніяк минути.
МИНУТИ ВСІХ СПІЛЬНІ
Мине дитинство.
Мине отроцтво,
Мине юність,
Мине зрілість,
Мине старість.
Мине перестарілість.
Мине весна.
Мине літо.
Мине осінь,
Мине зима.
Минуть всі літа.
Минуть всі часи,
А на все мине час покаяння.
МИНУТИ ЗЛИХ
Мине слава.
Мине багатство.
Мине честь.
Мине п’янство.
Мине помпа.
Мине гордість,
Мине пиха,
Мине марнославство,
Минуть високії думи,
Минуть лестощі.
Минуть пестощі,
Минуть бенкети, пиятики,
Минуть служби,
Минуть дружби,
Минуть жарти.
Минуть сміхи,
Минуть утіхи.
Минуть розкоші.
Минуть скарби,
Минуть ради,
Минуть зради,
Мине хитрість,
Мине ошуканство.
Мине кламство,
Мине заздрість,
Мине ненависть,
Мине урода,
Мине тілесна красота.
Мине мужність.
Мине сила,
Мине красномовство.
Мине удатність,
Мине справність.
Минуть драпіжства,
Минуть кривоприсяжства,
Минуть і іншії всі марноти марнот.
Тобто вся сила людська.
Все стане нічим по смерті:
Не прибуде багатство, не зійде слава, —
Смерть-бо прийшовши, все оце погубить.
МИНУТИ ДОБРИХ
Минуть хвороби.
Минуть переслідування,
Минуть муки,
Минуть біди.
Минуть смутки,
Минуть сльози,
Минуть образи,
Минуть рани.
Минуть глумліиня,
Мине голод,
Минуть прагнення.
Мине нагота.
Мине убозтво,
Мине каліцтво.
Мине сліпота,
Мине німота,
Мине хромота,
Минуть труди, невчаси, неспокої,
Мине усяке лихо.
ДВІ СТРАШНІ МИНУТИ
Бо промовить Господь:
“Небо і земля мимо ідуть”.
Рак літеральний — це вірш, літери якого, прочитані і зліва направо, й справа наліво, той же текст виражають. (Уривок)
Анна во дар бо ім’я мі обрадованна,
Анна дар і мні сін міра данна.
Анна мі мати і та мі манна
Анна пита мя я мати панна…

Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):
“Зегар” — це годинник — річ символічна, що вказує, як плине час. Час не можна зупинити. І все, як говорить І. Величковський, минає, у не можна легковажити, гаяти даремно навіть хвилини, бо можна пропустити час, щоб покаятися за свої гріхи. Минають багатство, слава, всі людські втіхи й пристрасті, бо їх забирає смерть.
Треба завжди вірити й сподіватися, бо минає і все лихе — все горе, нещастя. Вірш побудований на повторенні ключового слова “минає” та переліченні, а кожен вірш закінчується висновком-сентенцією (афоризмом). Інший вірш — це поетична розвага. Треба мати неабиякий талант, щоб скласти змістовний вірш, рядки якого можна читати і зліва направо, і справа наліво.

стислі перекази творів української літератури