Герасим’юк Василь – Із вірша

Коли дорогу свою знаєш,
тоді бездумно вдивляєшся
у знайомі погрози
вигадливих ранніх сутінків,

ніби на цвинтарі предків
укотре перечитуєш зітерті написи,
вже майже не вірячи,
що то їх імена…