Микола Вінграновський – Пісня Сіроманця

Познайомився  з  лісом,  травою,  грозою,
І  на  лапах  моїх  доцвітає  весна.
Походив  по  снігах,  понапивався  водою,
Понаслухав  рушниць  –  їм  немає  числа.

Вийшла  з  дому  зоря  й  піднімає  вітрило,
Степ  з  лиманом  лягли  –  ждуть  вітрило  зорі…
З-поза  хмари  на  вечір  дощем  засвітило  –
То  вже  я  народивя  при  дубовій  корі…

Познайомились  дні,  день  за  днем  за  собою,
Невелике  життя  засміялось  і  –  вже…
І  тече  далина,  як  ріка  за  сосною,
І  в  Сашковому  зошиті  il  a  neige…

1976

Меню