Вірші Миколи Руденка
“Поезії” (“Дніпро”, 1991)
- Передмова
- Я знав поетів
- “Якщо твої товариші…”
- “Здавалося, усе позаду…”
- “В мені блукають дивні струми…”
- Мати. Триптих
- “Знову сонце зійшло”
- Атомне
- Мурашник
- “Небо, страждаючи, зорі народить…”
- “Линьте, римовані стріли…”
- “Серед зими розтанув сніг…”
- “З долини, де часу воли ліниві…”
- Засурмили вітри
- “Ти, мамо, прийшла в сновидіння…”
- “Чи прокленем, чи возвеличим…”
- “Що сталося? Чи Сонце другим боком…”
- “Я розгубив категоричність…”
- “У заполярному тумані…”
- “І невагомі, і прозорі…”
- Біла сторінка
- Хуторець
- “Філософе з чарівними очима…”
- Щирість
- Лелека
- “Хтось тисне з хмар на землю, тисне люто…”
- Після бою
- “Ой, наковталися горя ми…”
- Боги та люди
- “Мов злодій, власну хату обійду…”
- “Ми матері собі не вибираєм…”
- “За вікном голоси, голоси…”
- Пророк
- Содом. Цикл
- Радіозоря
- “Всі ми хворієм нині…”
- “Вже в тебе випадають зуби…”
- Дороги
- “В дитинстві бачив я на кладовищі…”
- Сонячний вітер
- “Коли відлунює твій кожен крок…”
- Як стати поетом
- Пробудження серед ночі
- “Що вам сказати, мамо”
- День, який людство не забуде
- Біля старого дуба
- Калюжа на кризі.
- “Помру під тином”
- Чорні люди
- “Сухо. Глухо. Тисне щось на вуха…”
- “То фортеця чи ожеред…”
- Мертва верба
- Цвинтар над Вітою
- Маки
- Голос
- Українське небо
- Ранкова молитва
- “Вже другий рік нема зими…”
- Із космосу
- “Океан не випити до дна”
- “На білому снігу дуби на диво чорні”
- “Цей тихни край, озерний світ…”
- Місячна ніч
- “Я важко жив. Мені було…”
- “Дихайте на вікна…”
- Історія
- “На битій дорозі підкова лежить”
- “Я так не вмію сумувати…”
- “Я ніби вийшов із полону…”
- “Час пливе, а я живу, як тінь”
- Жити можна
- “Виснажує і зраджує мене…”
- “Які ж ви смішні, їй-богу…”
- “Безсмертя нації — у слові…”
- “Знов чомусь прийшла хвилина смутку”
- “Я вас питаю…”
- Покинутий лан
- Читачам поезії
- “Світанок за вікном такий чутливий, наче…”
- Моєму народові
- Запрошення
- “Листя на вербах од вітру дрижить”
- Ліси, яких немає
- Гадюка
- “Падають на землю метеори…”
- “Сосни — колони собору…”
- Світло й темрява
- Між двома ерами
- Реабілітований
- Віта
- Голос моря
- Правнукові
- Джерело
- “Слова, накидані докупи…”
- Рима
- Скінчилось літо
- Крило і колесо
- Дніпро взимку
- “Добре, що є ці столи між дубами”
- “Якби ж то серце спокійніше мати…”
- Сльота
- “Одна умова є між нами…”
- “Із окопних часів, із важких лихоліть…”
- “Поезія — не жарт…”
- Татарин
- Визнання
- “Ночі мої, зачаровані ночі!”
- “Хтось жорстокий, невидимий ребра розгорне…”
- Тасманськнй король
- “Усе пізнавши й переживши…”
- “Я визрів і прозрів — мені нема неволі…”
- Світанок
- “Люблю людей. Але моя любов…”
- Цибулина
- В Донецьку
- “Безмежність бачити не можна”
- “Ну навіщо стільки заліза…”
- “Я нині весь — немов крутий заміс…”
- “Так просто все: напишеш каяття…”
- Кривда
- Ні перші, ні останні ролі грати
- “Чудуюся, коли згадаю те…”
- “З нічого світ творився, із нічого…”
- Жайворон
- Під осокором
- “Пліч-о-пліч сплю з колишнім поліцаєм…”
- Шлях до себе
- “Я не вмирав ніколи — я живу…”
- “Стало слово моє земним…”
- “Я поволі утверджуюсь в істині…”
- “Якби те, що мені заболіло…”
- “Тому вже, мабуть, років п’ятдесят”
- “Скажи мені, які у тебе очі?”
- Голос трав
- Спомин про кам’яну бабу
- Новорічне
- Естафета
- Побачення. Поема
- Серце світу
- Жанна
- Спалах пам’яті
- Найвірніша дружина
- “Немовби й світу вже нема…”
- “За вишкою, що на каплицю схожа…”
- У березі Лети
- Надія
- “Що “я” це “я” — повірити не можу…”
- Розум і душа
- Соловеня
- Ойкумена
- Виправдання
- Вічна вдова і диявол (Поема)
- Ант і орел
- Сенс життя
- Людський слід
- Мрія про молитву
- Моє царювання.
- Дубовий листок
- Завали
- Вірш, написаний на тюремній стіні
- Град
- “Чому на мене впало стільки зла…”
- Минають зими
- “Незнайомі міста мені сняться щоночі”
- Провина перед Всесвітом
- Моє віршування
- “То вберу в троянди, то у сажу”
- “Коли осінь зірваний листок…”
- Шлях-дорога в небокрай веде
- Ангел
- Гривна Мономаха
- “В передчутті божественної миті…”
- Мордовська кутя
- Моя схованка
- “Як тільки наповниться серце журбою…”
- Черниці
- Брати
- Благання
- Ворони та голуби
- Гірке прощання
- “Можливо, ти не Пенелопа…”
- “Помру за дротом, чи тверда рука…”
- “За межами двадцятого століття…”
- “З-під даху впала призма крижана…”
- Відносність часу
- Земні дороги
- Передчуття прози
- Брехня
- Сон в’язня
- Очеретина
- Самовидець
- Співчуття
- Пам’ять душі
- “Я тікав від людей…”
- Автохтони
- Нічний гість
- Цар Буж. (Поема)
- Авторське побажання
- Зоря-полонянка
- Смак яблука
- Ув’язнені маки
- Граки відлітають
- Череп Святослава
- “Чомусь життя здається грою…”
- Рогніда і Володимир (поема)
- Небо
- Душа берези
- Кочовики й землероби
- Балада про самогубство
- Втома
- “Помру і нерозгаданим лишиться…”
- Споглядання хмар
- В лікарні
- Три народження поета
- “Туман, туман… Як бинт до гнійних ран”
- Зацвів лужок
- Зелена ліра
- Невчасний сніг
- “Відтоді, як на Калці князь Мстислав…”
- Стара кінохроніка
- Коваль Людота
- Ріка часу
- Хліб тридцять третього
- “Що з нами діється, коли трава…”
- Кропива
- Трохи про надчуттєве
- Самотність
- “На обрії душі моєї…”
- Феномен людини
- Люди мезоліту
- Збруцький ідол
- Скіфський казан
- Київ XVI століття
- Уранці під колючкою
- “Шанують лиш того народи…”
- Без каяття
- На відкритті пам’ятника Марусі Богуславці
- Світ крізь сльозу
- Павук
- Майже казка
- На Катуні
- Апологія болю
- Життя ріки
- “Чи рік, чи вік… І хто тебе прирік…”
- “Моє життя безрадісне було…”
- Геродот і таври
- “Лежать між нами дев’ять літ…”
- Гроза в горах
- Вік доживаю
- Найважча робота
- Туга
- Іржа часу
- Чекання
- “Липнева ласко, де ти нині, де ти?”
- “Де люті хуги плутанку снували…”
- Перед землетрусом
- Шлях сумління
- Нічний рядок
- “Що ж далі? Задубіння жил…”
- Ще раз про свободу
- “Осанна світлові! Проте”
- “Однаковість, мов у склянім намисті…”
- Вузлик на пам’ять
- Старі алтайці
- Комета Галлея
- “Від тебе, дитинство—від тебе здаля…”
- Катунь у вересні
- Березняк
- Зустріч з ковилою
- Пекельний гість (поема)
- “Іще б мені хоч раз відвідати поляну…”
- Геоцентризм
З інших видань: