У таємному світі ідей

Ти заплуталась в тенетах
Того, що так ховала від людей.
Відшукай себе в планетах,
У таємному світі ідей.

Натхнення не попереджає,
Коли навідатися схоче знов.
Серед хаотичних думок залишає
І не дає ніяких обмов.

Сидиш одна посеред кімнати,
Додолу падають спогади снів.
Кутаєшся в свої безрозмірні шати,
Звідки вирвати тебе ще ніхто не зумів.

Насолода спадає на плечі.
Від людей лише мука гірка.
Не хочеш чути буденні речі,
Бо сама вся незвична така.

І все, що треба – це папір і ручка,
Викладаєш всі думки, немов на полотні.
Будь то проза чи вірші, вони для тебе неминучі.
Ти, безперечно, ще жива, повір мені!