Торкнись мене

Торкнись мене,за спину,Ніжний Дотик!
Обіймами,у снах мене горнула.
Відстань відчула,смак,в устах солодких.
Лише тебе.Ти ж не прокинулась.Заснула.

Торкнись мене,долоня у долоню.
І подивись,у очі вугляні.
Вічність горю,ніколи не холоню.
Вічність люблю…нажаль.Ти мене ні.

Дитяче серце,бється від западин.
Від тріщин,тих,ми ж не виростаєм.
Наше кохання-вогонь,із ран і садин.
Мій потяг-тиск,все давить,не спадає.

Торкнись мене,як вітер,дай свій подих.
Не думай місяць,ніч нас не забула.
Вона в полотнах почуттів холодних.
Лише тебе.Ти не прокинулась.Заснула.

Торкнись мене,не йди нікуди мила.
Я ж на вікні,все падаю з зорями.
Ти ж моя міць,моя єдинна сила.
Щоб я втопивсь,із горем і сльозами.

Твій голос де він?Для мене ти мовчиш?
Слова твої несуть мені Нірвану.
Мій силует,ніби в камені ростиш.
Про втомлену,самотню і кохану.

Чому тебе не гріє наш камін?
Чому ти плащ-тіні вже загорнула?
День не забув той запах перемін.
Лише тебе.Ти не прокинулась.Заснула.