Томаш Деяк – Вірш на ніч
іще хвилина, а по тому
лічець впаде не склавши ліку
прошитий шпичаками втоми
у сні забудеться глевкому
склепивши зболені повіки
іще секунда і за комір
сповзуть і обрії, і зорі
і стерті риси твого дому
і білий рис, і кожен спомин
і плес вікна ледь-ледь прозорий
іще… уже, цієї миті
переховались у шпарини
будення звуки недопиті
і крук на чистому івриті
мовчить. А місяця перлина
тікає із вікна. Ночіє
і гострий час уже не ранить
лягає втомлений месія
на тепле ліжко до Марії
і шепче тихо: “надобраніч”…
автор: Томаш Деяк