Томаш Деяк – колискова Кусто

спи дитино, за скойками вікон зимно
сині кити пропливають у склопакеті
складним візерунком інею… слово вимов
і їх громади покинуть очей тенета…

…а ти відчуєш румбу на пучках пальців
вязкий пост-рок у пульсуючій жилці скроні
вологість плавців, резонанси усіх вібрацій
хребти Атлантиди, занедбані і солоні

щемку причетність до нерву всього океану
що зріс у тобі і виріс із тебе раптом
спи дитино, бо нам прокидатись рано
заплющуй очі і відкривай зябра

автор: Томаш Деяк

колискова Кусто