Я не розумію чому,
всю ніч поринаю в зорі,
чому поринаю в думки,
у ріки, у море, у гори…
Я не розумію чому,
так боляче груди стискає,
та щастя приходить в ту мить
і серце моє співає.
Хоча… мабуть це через тебе,
пишу я оці пісні і бачу блакитне небо…
А зараз лиш білі сніги
мене оточили всюди,
а я дивлюсь у нічне вікно,
і тихо чекаю чуда…
автор: Анна Ищенко