Писати вірші із життя…
Списати усі ті моменти…
Коли, ще з тобою була.
И серце розбила до щенту…
Колись, ти мене ще кохав.
Я мріяла ангелом стати.
Та крила мої, ти забрав.
Тепер, я не буду літати.
До ангела, як до небес.
Та можна лиш тихо сміятись…
У світі немає чудес.
Ми звикли самі добиватись.
На все, здатна лиш для того…
Щоб серце твоє повернути.
А ти, все ж почуй стук мого.
Не можу тебе я забути.
Можливо це сон, або гріх.
Можливо, брехлива це зрада.
Та все постирає лиш сніг.
Що була з тобою, я рада.
автор: Alexandra Makarova