Чомусь тебе стає, все менше й менше,
В моїх думках,в моєму серці.
Ти полетів давно на волю,
А я ще молю й молю долю,щоб повернувся ти доме,
Забрав усю печаль від мене,
Зігрів сердечко і послухав: як в темряві літає муха,
Як виє вітер за віконцем чекаючи до ранку сонце,
Як сніг скрипить десь під ногами,
Як хтось упав на лід з сумками,
Як мої руки потепліли,
як щічки враз почервоніли від твого подиху жаркого, такого рідного,живого,
Мого…