Татьяна Паска – Це щось надзвичайне…

Це щось надзвичайне,
Щось на кінчиках пальців, вій…
Коли він іде поруч
І ти розумієш – назавжди… мій..

Коли найніжніший дотик
Викликає мільйони дрібненьких мурах.
Коли він поруч – ні, це не сьоме небо,
Я – на тисячних небесах.

Це щось далеко у підсвідомості,
Щось на рівні ДНК,
Коли не треба ні грошей, ні золота,
Лише б в його руці моя рука.

Це тоді, коли розумієш,
Що найбільша цінність – це його тепло,
Що у цьому Всесвіті до нього
Тебе не існувало, не було…

автор: Татьяна Паска

Це щось надзвичайне